This article proposes a theological emphasis to the definition of προσλαμβάνω in Romans 14–15. Previous accounts have emphasised the domestic and social implication of Paul's imperative—‘welcome one another’ (Rom. 15:7a). The result has been that what Paul might have meant by God's and Christ's ‘welcome’ (Rom. 14:3 and 15:7b) has been governed by the ethical imperative. In order to investigate the ‘welcome’ of God and Christ, this article proposes a context of three important Septuagintal antecedents as yet unconsidered: 1 Samuel (...) 12, Psalm 18, and Psalm 65: In this context, God's and Christ's ‘welcome’ in Rom. 14–15 incorporates notions of justification, election, salvation, and unified worship. A theological reading of προσλαμβάνω, using these intertextual resources, therefore provides a stronger position from which to understand Paul's imperative—‘welcome one another’. (shrink)

History has demonstrated the necessity of protecting research participants. Research ethics are based on a concept of asymmetry of power, viewing the researcher as powerful and potentially dangerous and establishing ethics committees as external agencies in the field of research. We argue in favour of expanding this perspective on relationships of power to encompass the ethics committees as one among several actors that exert power and that act in a relational interplay with researchers and participants. We employ Michel Foucault’s ideas (...) of power as an omnipresent force which is dynamic and unstable, as well as the notion that knowledge and power are inextricably intertwined. The article discusses how research ethics committees may affect academic freedom. In addition it is pointed out that research participants could be harmed — not only by unfortunate research practices, but also by being subjected to the protective efforts of ethics monitoring bodies. (shrink)

Articles on P. Lakshmi Narasu, Buddhist philosopher from Andhra Pradesh.

Articles on P. Lakshmi Narasu, Buddhist philosopher from Andhra Pradesh.

The concept of truth is a fundamental category in the theory of knowledge and philosophy in general. Other philosophical categories presuppose the concept of truth as their content or as the goal of investigatory inquiry. Philosophy begins historically with rejection of any form of opinion in the name of truth and with the counterposing of what truly exists to the variety of appearance. Thus was born theoretical thought, for which in antiquity philosophy was a synonym.

Islamic ethics, sufism in the teachings of Ḥasan Ḥasanʹzādah Āmulī; a renowned Iranian scholar.

Comparative study on the philosophies of Rāmānuja, 1017-1137, propagator of Viśiṣṭādvaita school of Hindu philosophy and Swami Dayananda Saraswati, 1824-1883, founder of Arya-Samaj.

Мета. Актуалізувати питання про використання біографічного методу і встановлення його взаємозв'язку з іншими науковими методами та методологічними принципами в історико-антропологічних дослідженнях. Теоретичний базис. Розгляд біографічного методу в історико-антропологічних студіях здійснений у річищі загального теоретичного «ренесансу» класичної гуманітаристики, що значною мірою викликаний невизначеністю і багатозначністю теоретичних дискурсів і дискурсивних практик постмодернізму, висуває перед дослідником низку нових завдань, серед яких – «виявлення неявного», тобто не простого описування результатів культурної діяльності людини в безпосередній даності, а розкривання часом неусвідомлених механізмів цієї діяльності, глибинних «пружин» (...) культури, що забезпечують її рух. Наукова новизна. Автори даної розвідки не торкаються соціологічної проблематики біографічних досліджень, які широко репрезентовані в працях сучасних західних дослідників. Предмет нашого повідомлення – біографічний метод, що є генетично висхідним від Ш.-О. Сент-Бева, який вважав, що головним завданням біографа є здійснення аналізу особистості видатної людини. Очевидність того факту, що дослідження в царині гуманітаристики загалом і в цивільній історії зокрема мають враховувати не тільки зміни соціокультурних аспектів буття, але й відповідну трансформацію методологічних підходів до аналізу епіфеноменів «текучої сучасності», привела нас до розуміння необхідності історіософського дослідження питання про рецепцію біографічного методу в історико-антропологічних працях з наступною історичною, філософською, культурологічною репрезентацією біографічного методу. Висновки. Історіософські трансформації останніх десятиліть з їх радикальною зміною концепцій, методів і прийомів повертають дослідника до вдосконалення біографічної методології, яка сьогодні репрезентує антропоцентризм, що наповнює науку гуманістичним змістом. Використання даної методології потребує від науковця дотримання основних методологічних принципів і оволодіння іншими науковими методами, насамперед діалектикою. (shrink)

I am perfectly aware that to both the writing and the reading public, a theoretical discussion today of the basic problems of Marxism seems superfluous or at best inappropriate. However, I cannot share this dominant sentiment.

Актуальність теми дослідження в тому, що представлено напрями підвищення промислового менеджменту в сучасних умовах. Від того, яким чином буде здійснюватися управління виробничим процесом підприємства, залежить його ефективність, прибутковість та конкурентоспроможність в умовах ринкової економіки. Постановка завдання – аналіз різноманітних напрямів підвищення ефективності промислового менеджменту з використанням інформаційних ресурсів; оцінка ролі і значення виробничого потенціалу підприємства в суспільному виробництві. Аналіз останніх досліджень і публікацій - в статті представлено аналіз основних положень теоретичного обґрунтування напрямів підвищення ефективності промислового менеджменту, які знайшли своє відображення (...) у роботах вітчизняних науковців Г.Осовської, В.Воронкової, Р.Фатхутдинова, Н.Подольчак, А.Шегди. Методологічним фундаментом здійснення дослідження обраної тематики стали праці провідних вчених, фахівців, науковців, зокрема дослідженням показниківпідвищення ефективності роботи підприємства займалися І Бойчик, О.Гетьман, І.Ковальчук, С.Покропивний, Ю.Пономарьова, В.Сідун, В.Шаповал та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми – проведено на основі непередбачуваності сучасних економічних умов діяльності підприємств, що потребує подальшого дослідження і визначення реальних шляхів стабілізації та можливого підвищення ефективності роботи підприємств. Методологія – системного, структурного, структурно-функціонального аналізу, що дозволили проаналізувати проблеми напрямів підвищення ефективності промислового менеджменту з використанням інформаційних ресурсів. Виклад основного матеріалу. В статті проаналізовано виробничий потенціал підприємства. Розглянуто питання вимірювання величини і рівня ефективності використання виробничого потенціалу за допомогою використання сучасних методик на основі дослідження провідних методологій. Доведено, що уявлення про величину виробничого потенціалу підприємства і окремих його елементів дозволяє до певної міри управляти характеристиками потенціалу, внаслідок чого виникає можливість цілеспрямованої дії на віддачу виробничих ресурсів. Висновки - Провівши дослідження доведено, що під резервами підвищення економічної ефективності виробництва розуміють невикористані можливості збільшення випуску продукції в розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному використанню усіх видів ресурсів підприємства. (shrink)

Among the problems dealt with by philosophers in the last twenty-five years, that of alienation stands out as having attracted major attention. It is well known that the problem is not new: it can be found in the works of the thinkers of the 18th century Enlightenment and of the German romanticists. It is a central problem for classical German philosophy, especially in the writings of Fichte, Hegel and Feuerbach. In their early works Marx and Engels developed a new, materialistic (...) approach to the problem in connection with the analysis of the origin of private property and the contradictions inherent in a money and business economy. (shrink)

The question of the relation of Marxism to utopianism is first of all the question of its relation to Utopian socialism and communism. However, the concepts of Utopia and utopianism are much broader than the substance of the particular socialist and communist teachings that preceded Marxism or existed alongside it. For precisely this reason the concept of Utopia must first of all be examined separately from Marxism. Only such an approach can reveal the real content and, in a sense, the (...) enduring significance of the Utopian element in people's consciousness, thinking, and worldview. (shrink)

The scientific-philosophical world-view of Marxism is a negation of philosophy in the old, traditional meaning of that word. That is, Marxism represents a negation of any attempt to create a completed system of philosophical knowledge that would exhaust the object of its research and be independent of all the subsequent development of cognition and of the life of society. This negation is concrete, dialectical, and materialist, and constitutes a significant factor in the philosophical revolution wrought by Marx and Engels in (...) creating the philosophical system called dialectical and historical materialism, differing fundamentally from all prior philosophical systems. (shrink)

The history of philosophical thought has often been compared to a comedy of errors, and is one of the most important dimensions of the intellectual history of mankind. Quests for a correct view of the world and tragic mistakes, the polarization of philosophy into mutually exclusive trends, which is sometimes thought of as a permanent scandal in philosophy — these are not merely the searchings and sufferings of individual thinkers. This is the intellectual odyssey of mankind, and those to whom (...) it appears a farce apparently interpret the tragic only as the idols of the theater. But the fact is that antinomies, crises, retracing of steps, the discarding of real truths in favor of erroneous concepts long since refuted but stubbornly taken as true — are these things characteristic of philosophy alone? Philosophy is the intellectual image of mankind, and the contradictions of its development are of no small importance to the intellectual biography of humanity. (shrink)

The subjectivist-agnostic interpretation of the category of truth, which we examined in Part One, on "critical rationalism," has deep epistemological roots. Hence, Lenin's analysis of the epistemological intentions of "physical" idealism, which emerged at the end of the last century, is fully applicable to a description of the epistemological falsification of Karl Popper and his followers.

The author recollects the significant landmarks in the institute's development, which coincides with and reflects the history of the country over the past eighty years.

Hegel, like his precursor of genius Heraclitus, is often called an "obscure" philosopher. One must agree with this. That being the case, it becomes impossible to evade the question of the reasons for this "obscurity," which clearly should not be reduced to shortcomings of style. True, Hegel's language is difficult; it must be studied and one must become accustomed to it in order to understand Hegel's philosophy. Nonetheless, this distinctive language is very expressive. It presents well all the nuances of (...) Hegel's thought. (shrink)

On Islamic practices, doctrines and on Islamic ethics.

The antithesis of nature and freedom is the central idea of Kant's philosophy. It is the direct expression of its postulated division of all existing things into the world of phenomena, which in their sum-total constitute nature, and its original foundation—the world of things in themselves, which lie beyond the categorial determinations of nature. Necessity and causal relations, like space and time, apply only to the world of phenomena; the world of things in themselves is free of these determinations and, (...) therefore, constitutes the realm of freedom—freedom from the intractable laws of nature. Thus, Kant, on the one hand, proves the unconditional subsumption of phenomena under the laws of nature, under the strictest determinism, and, on the other, insists just as decisively that freedom is the first, pretemporal link in the cause-and-effect chain of events. True, the existence of this original freedom is unprovable; it is unknowable, supersensible, and transcendent. But if we agree that there are not only phenomena but also things in themselves, then the conclusion about freedom is fully justified. If, on the other hand, we reject the existence of things in themselves, then we deny at the same time any possibility of freedom, for there are no exceptions in natural determinism. (shrink)

Study with reference to philosophy of Joseph F. Fletcher on christian ethics.